Ідея мініатюри виникла під час квітневого майстеркласу Романа Лапата на тему постапокаліпсису. Налаштовуючись на відповідний лад я нарешті подивився фільм Оппенгеймер та ще деякі схожі за настроєм матеріали. Це наштовхнуло на думку використати в роботі феномен “тіней Хіросіми”, схожим чином з відомими графіті з Прип’яті. Трохи досліджень теми плюс свіжий досвід базо-будування остаточно оформили концепцію.




Розмір уявних фігур вирішив брати стандартний “героїчний”: 32мм. Це ускладнює деталізацію, але покращує сприйняття звиклого до ігрових масштабів ока потенціального глядача. Через маленький розмір вся сцена утиснулася до уламка стіни та тіней.
Композиція побудована діагонально зліва-зверху. Це спрощує зчитування та допомагає передати песимістичний настрій. Розташування тіней в горизонтальній площині зроблено контрапунктом до основної діагоналі для придання об’єму та додаткового привернення уваги. Вертикальні лінії утворюються самими тінями, стиками цегли та залишками віконного отвору (він планувався більшим, але змістився праворуч при центруванні остаточного положення тіней).
Ще на етапі планування з’явилася думка зробити всю мініатюру у відтінках сірого, технікою гризайль. Щоб запобігти одноманітності використав хроматичний сірий з комплементарних кольорів. Причому для глибоких тіней взяв пару зелений-червоний, а для решти помаранчевий-синій. При освітленні й десатурації скрізь застосовував білий, а от чорний додав лише в найглибших тінях.
Основний матеріал бази – модельний пінополістирол. З нього зроблена горизонтальна основа, стіна та більшість уламків. Це вже не перший досвід скратчбілду з піни, але обсяг і рівень деталізації для мене рекордні. В процесі збірки багато експериментував з різними способами обробки та поєднання, навчився захищати поверхню від аерозольної ґрунтовки та користуватися циакріновим клеєм без тотального розплавлення елементів що поєднуються.




Розмір уявних фігур вирішив брати стандартний “героїчний”: 32мм. Це ускладнює деталізацію, але покращує сприйняття звиклого до ігрових масштабів ока потенціального глядача. Через маленький розмір вся сцена утиснулася до уламка стіни та тіней.
Композиція побудована діагонально зліва-зверху. Це спрощує зчитування та допомагає передати песимістичний настрій. Розташування тіней в горизонтальній площині зроблено контрапунктом до основної діагоналі для придання об’єму та додаткового привернення уваги. Вертикальні лінії утворюються самими тінями, стиками цегли та залишками віконного отвору (він планувався більшим, але змістився праворуч при центруванні остаточного положення тіней).
Ще на етапі планування з’явилася думка зробити всю мініатюру у відтінках сірого, технікою гризайль. Щоб запобігти одноманітності використав хроматичний сірий з комплементарних кольорів. Причому для глибоких тіней взяв пару зелений-червоний, а для решти помаранчевий-синій. При освітленні й десатурації скрізь застосовував білий, а от чорний додав лише в найглибших тінях.
Основний матеріал бази – модельний пінополістирол. З нього зроблена горизонтальна основа, стіна та більшість уламків. Це вже не перший досвід скратчбілду з піни, але обсяг і рівень деталізації для мене рекордні. В процесі збірки багато експериментував з різними способами обробки та поєднання, навчився захищати поверхню від аерозольної ґрунтовки та користуватися циакріновим клеєм без тотального розплавлення елементів що поєднуються.