melihov

Черговий мем на тему українських флорків знайшов своє втілення на нещодавній виставці в Китаї. Обвішана динамічним захистом модель Leopard 2 A6 від Tamiya привернула увагу поцінувачів модельного гумору. Ім’я автора та результати змагання наразі нагуглити не зміг.



( Read more... )

В цьому році я поставив собі за мету відвідати два очні семінари з розпису мініатюр.
Першим став майстерклас англійського художника Джеймі Фостера (Jamie Foster). Його роботи давно привернули мою увагу через незвичне поводження з палітрою, більше притаманне експресивному живопису ніж класичному моделізму. Але реалістичності й цілісності образів приділялося достатньо уваги, щоб відносити їх саме до мініатюр.
( пара прикладів для наочності )
Виявилось, що з цього року Джеймі починає свою викладацьку кар’єру, а точніше змінює профіль з математики на образотворче мистецтво.

Перша серія з двох майстеркласів відбулася на початку березня в Аугсбургу.
Протягом двох днів Джеймі навчав шістнадцятьох учасників розподіляти увагу між об’ємом, яскравістю та насиченістю, роблячи акцент саме на об’ємі. Результатом правильного використання властивостей фарби та розташування мазків є можливість застосовувати будь-який відтінок поряд зі звичними та очікуваними сприйняттям глядача. Таким чином формується “розгойдування” палітри, що і надає характерного вигляду завершеній роботі в його стилі.



Цікавою особливістю воркшопу стала вправа з тенісними кульками, що були приклеєні до невеличких підставок. Спочатку треба було розфарбувати кульку з уявним джерелом світла у відтінках сірого, потім, після кращого усвідомлення процесу, в обраній комплементарній палітрі.



Вивчення теорії та експерименти з кульками зайняли весь перший день. На другий залишився бюст “Оренда”, сюжет і базу для якого треба було створити якнайшвидше. Незважаючи на обмаль часу студенти показали цілком гідний результат. Виявилося, що більшість займається мініатюризмом на професійному рівні, а щонайменше троє успішно його викладають. Що ж до самого Джеймі, то для мене це був найприємніший досвід подібних навчань. Професійна подача матеріалу, увага до деталей, вичерпні відповіді на питання, плюс RP English – основні компоненти приємного та продуктивного тренування.

Після літнього відпочинку та прийому всіх гостей і до того не дуже сильна мотивація пропала повністю. Поновити стабільний темп роботи вдалося лише наприкінці жовтня. Проєкт давно перестав бути суто навчальним, тому вирішив не зрізати кути і робити все по максимуму. Руда зеленоока героїня в моєму сприйнятті природно перейшла в ірландську тематику. Тож вибір марки пива, значків та принту на футболці пройшов гладко. Дизайни для фріхенду обирав порівняно легкі, але намагався реалізувати якомога якісніше.



( Read more... )

Після чергової мотиваційної кризи повернувся до роботи над козаком. Перемалював розпізнавальні знаки зверху декалей, використовуючи їх як шаблон. Підчистив переходи, освіжив окантовку і на цьому офіційно завершив фігуру.



( Read more... )

Після майстеркласу Банші в Аугсбургу вирішив зробити відвідування подібних заходів обов’язковим хоча б раз на рік. Перебираючи варіанти натрапив на італійського майстра Марка Маскланса (Marc Masclans) який здійснював тур Європою і оголосив два заняття в Німеччині. В результаті на початку квітня опинився серед одинадцяти студентів воркшопу в місті Ессен. Заразом навідав славнозвісний музей сучасного мистецтва Фолькванг (Museum Folkwang).

Моделлю для роботи слугував бюст Joy виробництва Masclans Miniatures. Молода жінка з розпущеним волоссям, яка радісно махає рукою. Основний технічний виклик – розпис емоційного жіночого обличчя і сторітелінг за допомогою можливого фріхенда на футболці. Підвищений рівень складності – скляна пляшка в лівій руці та додатковий фріхенд етикетки. Бонусом іде авторська техніка розпису джинсового жакета.


( Read more... )

Youtube-канал Scale-a-ton виклав відео створення 3D картини з моделлю F-15E Strike Eagle в масштабі 1/144.



Автор детально зафіксував всі етапи стандартного окрасу літака. Особливо цікаво спостерігати за процесом підготовки фону у другій половині кліпу, бо автор показав розвиток картинки від першої спроби до фінального результату.

Цікавий мікс масштабної моделі залізниці, ресторану та котячого кафе можна знайти в японському місті Осака. Заклад Tetsudokan було засновано у 2004-му році і тривалий час він розвивався як туристичний атракціон для шанувальників залізничних макетів. Спеціально найнятий професіонал збудував там велику ландшафтну модель в масштабі N (1:150) яка зображувала період японського повоєнного економічного буму. До того ж відвідувачі мали нагоду особисто керувати потягами. Великої популярності ресторан не набув, та змінивши власника неспішно котився до остаточного банкрутства. Допоки Наокі Тераока, що називає себе радником закладу, не приніс до нього вуличне кошеня. Фотографії малого, що вільно пересувається макетом, руйнуючи декорації та перегортаючи потяги викликали жваву цікавість в мережі. Тераока швидко збагнув доцільність нової ідеї атракціону і незабаром до кошеняти приєдналася ціла котяча родина.



( Read more... )

Польська художниця Пауліна Бартнік (Paulina Bartnik) створює реалістичні вишиті брошки із зображенням птахів.



Пауліна закінчила Академію образотворчого мистецтва у Варшаві. Зайняття вишиванням почалось як хобі, а згодом перетворилося на професійну діяльність.
( обережно, трафік )

Завершуючи роботу над фігурою вперше вдався до застосування декалей. Трюк не зовсім спортивний, але після двадцяти п’яти годин розпису це цілком виправдана альтернатива кропіткому фріхенду. Для нанесення використав хімію Microscale і був приємно здивований результатом.

Пропустив торішній Орктобер та пов’язані з ним онлайн-події через конкурс італійського виробника печатних мініатюр Durgin_paint_forge. Умови були досить цікаві: яким завгодно чином обіграти фігурку товстого кота на ім’я Альберто. Основний акцент передбачався на креативність та сторітеллінг, в той час як технічні навички учасників залишалися поза дужками.
Цього разу я вирішив підготуватися серйозно: пару місяців накопичував та сортував ідеї, розробляв проєкт віньєтки з використанням усіх своїх знань про композицію і пропорції, місяць займався розписом і здав роботу за день до вказаного строку. Результатом стало звичне приголомшливе ніщо. Шість категорій по три призових місця, з яких одна “технічна” (ха-ха два рази) промайнули мимо.

Галерея переможців на сайті durginpaintforge.com



( Більше фото )